До 70-річчя Великої Перемоги

          Пам'ятай про війну, щоб жити в мирі!

     До 70- річчя Великої Перемоги працівники районної бібліотеки провели велику дослідницьку роботу по збору спогадів ветеранів Другої світової війни. Весь зібраний матеріал об'єднали і створили відео "Жива Книга пам'яті". Фільм вміщує безцінні спогади фронтовиків:

  - Миколи Родіоновича Косова,

  - Віталія Павловича Бєлова,

  - Миколи Кириловича Шимка,

  - Євгенії Іванівни Линник,

  - Дмитра Григоровича Ткаченка,

  - Анатолія Олександровича Гуріна,

  - Івана Степановича Сича.

 

У відділах обслуговування районної бібліотеки до цієї ювілейної дати оформлені книжкові виставки

 

Війна пером поетів

           Напередодні 70-ї річниці Великої Перемоги в районній бібліотеці відбулося засідання поетичного клубу «Ліра», присвячене поезії воєнних років, на яке були запрошені гості: ветеран війни, учасник бойових дій Анатолій Гурін, голова районної організації «Ветеран» Володимир Мисенко, голова ГО «Голос Громади» Анатолій Заяц, директор Центру громадських ініціатив Валентина Черкашина.

            Голова клубу «Ліра» Олена Штанько привітала присутніх зі святом Перемоги, прочитала свої власні вірші «День Победы», «Сивочолі ветерани» «Защитим ветеранов та запросила до слова Анатолія Гуріна. Сивочолий ветеран пройшов фронтовими дорогами, відбудовував країну, самовіддано працював.

«І завжди зі мною  поруч була моя муза, яка надихала до написання власних поетичних творів. Мої вірші – це літопис прожитого життя»,- сказав Анатолій Олександрович .

            Майже на всіх присутніх в залі війна наклала свій слід: одні воювали, у інших рідні були на війні. Так, у Віри Панченко воювали на фронтах батько і мати. Віра Іванівна на згадку про своїх батьків написала декілька віршів. Один із них «Хлопчик Ваня Панаєт» був прочитаний на засіданні. У Ніни Шимацької той період життя пов'язаний із трагічною смертю дідуся, про який вона згадала зі сльозами на очах.

             На засіданні клубу була присутня донька ветерана війни Василя Івановича Безуглого Лариса Василівна, яка поділилася спогадами про свого прославленого батька і зачитала власний вірш – посвяту.
   Далі слово взяв Володимир Мисенко.

«Ветеранів з кожним роком залишається все менше і менше, тож наш обов’язок зробити все можливе для покращення їхнього життя. Саме цьому покликаний сприяти нещодавно отриманий грант проекту «Адаптація ветеранів Тростянеччини до сучасних умов». Обіцяємо фінансову допомогу поетичному клубу «Ліра», - наголосив Володимир Мисенко. Його слова підтримав Анатолій Заяц.

            Серед присутніх було чимало дітей війни, які на власні очі бачили її страхіття і свої спогади вилили у віршовані рядки. Це Василь Залавський, Олег Шелест, Алла Захарченко, Лілія Ільченко та Галина Зікрань.

            Війни завжди несли і несуть людям горе. Цьому підтвердження афганська війна, неоголошена війна на Сході України. Афганську тему висвітлили у своїх віршах Олег Торяник та Олена Штанько.

       Про сучасну війну на Сході України з хвилюванням розповіла мати молодого бійця, учасника АТО Ольга Степанко. Всі присутні були їй щиро вдячні за виховання такого сина. А Олена Штанько прочитала вірш «Солдаты возвращаются в АТО».

          Багато поезій, присвячених неоголошеній війні, написала Лілія Ільченко. Деякі з них вона і зачитала.

     Нікого не залишили байдужими рядки віршів «Памяти ушедших», «Мама», написаних Людмилою Ісаєвою.

     Окрасою заходу стали майстерно виконані Леонідом Григорцем пісні-попурі воєнної тематики. Звучали: «День Победы», «Смуглянка», «Катюша», «Дороги» та інші.

     По закінченні засідання кожен з учасників клубу «Ліра» отримав поетичний альманах «Поезія – сповідь душі» з надрукованими віршами, які були прочитані на минулому засіданні.

Війна пройшлась по їхніх долях

       Незабутньою подією Тижня пам’яті, приуроченого 70-річчю Перемоги та Дню пам’яті і примирення, що проходив у центральній районній бібліотеці, стала онлайн - зустріч двох поколінь: фронтовика Другої Світової війни Анатолія Гуріна, воїна АТО в Україні Євгена Сітенка і учнів 9-го класу СШ №2. Цей захід не залишив байдужим жодного присутнього.

      Ветеран війни, учасник бойових дій Анатолій Гурін, який зовсім юним потрапив на фронт, поділився своїми спогадами про роки воєнного лихоліття, про нелегкий шлях переможців, воєнні будні та події, які закарбувалися в пам’яті на все життя.

       Зворушений увагою фронтовик присвятив молодому поколінню власний вірш та подарував СШ №2, в якій навчалися його діти та онуки почесну медаль «На відзнаку 50- річчя УРСР 1917-1967рр.».             

       Ще кровоточать рани тієї війни, а на нашу землю прийшло нове лихо – неоголошена війна на Сході України. Через Скайп-зв'язок захід продовжує герой вже цієї війни, наш земляк, боєць добровольчого полку «Азов» Євген Сітенко, який одним з перших добровольцем пішов боронити Батьківщину. Хлопець був тяжко поранений, дивом залишився живим, але втратив ногу.

       «Нинішню історію держави творить молодь, - розпочав свою розповідь Євген. – Ми робимо це не заради грошей і статусів, а заради того, щоб наші діти жили в іншій країні». Юнакові багато чого прийшлось побачити і пережити, пізнати ціну справжньої дружби.

       Ветеран Анатолій Гурін зі сльозами на очах слухав молодого бійця і з упевненістю сказав: «Ми перемогли і ви також переможете. В цьому я не маю жодного сумніву».

       «Ми пишаємось своїми героями і хочемо запевнити, якщо раптом виникне така необхідність, ми теж готові захищати кордони своєї країни», - запевнив бійців від імені всіх присутніх дев’ятикласник  Дмитро Галушко.

        «Кожного дня, щогодини завдяки ось таким хлопцям-відчайдухам Україна виборює право на суверенність. Тож молімося, щоб вони якнайшвидше повернулися додому:  до своїх дружин, матерів, дітей», - завершила  захід його ведуча Ольга Лук’янова.