НАША МОВА - КАЛИНОВА

 

Мова - найбільший скарб будь - якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови - це зникнення нації.

9 листопада ми святкуємо День української писемності та мови. Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації, та водночас демонстрацію її краси й багатства, літературної довершеності. Це свято гуртує всіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе в рідному слові.

Відзначення Дня української писемності та мови саме 9 листопада не випадкове, адже цього дня православна церква вшановує пам’ять Преподобного Нестора-літописця, який у сімнадцять років прийшов до Києво-Печерської лаври послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала частиною його життя.Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ». Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. "Повість временних літ" була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури.

 

І наша бібліотека не залишається осторонь відзначення цього свята. Користувачі бібліотеки будуть мати змогу ознайомитись з тематичною поличкою " Слово – поводир народу", а також буде проведена година спілкування "Наша мова калинова"

Історія села Боромля

Філарет Д. Г. Гумилевський відносить заснування Боромлі до 1658 року і називає її першими поселенцями черкас на чолі з отаманом Корнієм Васильєвим та з 425 його товаришами. Містечко розташовувалося на Білгородській укріпленій лінії, між Вільним і Олешнею. Вона мала назву міста «не лише за укріпленням», а й «за значну кількість жителів». Спочатку воно отримало назву Боровня, або Боровля, а пізніше — Боромля. Назва походить від назви річки, яка зустрічається в документах XVI ст. Назва річки складалася з двох слів «бор» і «мла» звідси і утворена назва — Боромля. Річку називали так, бо вздовж її русла простягалися густі ліси (бори) і в долині річки постійно стояла мла, або сутінки. Є і інше пояснення походження назви, суть якого зводиться до того, що поселенцям постійно доводилося боронити свої землі від нападу різних ворогів, тому першу назву містечка Боровня саме так і можна пояснити.

Навесні група переселенців оселившись в цих краях, неймовірними зусиллями провели величезну роботу по освоєнню земель, які протягом віків не оброблялися і по суті були цілиною. Будуються будинки, навколо яких зводяться дубова стіна з загостреними догори колодами, викопується рів, а головне зводиться фортифікаційне укріплення. Це вимагало також величезних матеріальних ресурсів. В 1659 році поселенці подали в Москву чолобитну, в якій писали, що місто побудували своїми силами, не одержуючи від царського уряду ніякої платні і що становище їх надзвичайно тяжке. Царський уряд задовольнив прохання поселенців і виділив їм 1706 рублів. На той час — це була дуже велика сума грошей.

    

Населення Боромлі швидко зростало. У 1665 р. тут налічувалося 862 жителі. Через декілька років з часу заснування містечко стало центром розміщення двох сотень, що входили в Охтирський полк. По дві козачі сотні було лише у полковому місті Охтирці і в містечках Боромлі і Котельні.

Населення займалося переважно землеробством та тваринництвом, але основним обов'язком вважалося несення служби государевої по захисту південних кордонів Російської імперії від нападів кримських татар.

За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Боромлянської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 6004 особи (2986 чоловічої статі та 3018 — жіночої), налічувалось 1181 дворове господарство, існували 4 православні церкви, станова квартира, поштова станція, 3 винокурних та селітряний заводи, відбувалось 4 щорічних ярмарки та базари

 

 

Після вигнання фашистів з території села в ньому поступово відновлювалося життя. Почали працювати колгоспи і організації. Час був дуже важкий. Але не тільки працею жили люди. Поступово відновлювалося культурне життя. Перш за все, постало питання: де розташувати сільський клуб? Справа в тому, що в селі відновили роботу невеличкі клуби майже в кожному колгоспі. Вони розміщувалися в звичайних селянських хатах і могли зібрати до 100 чоловік кожний. Загальносільського клубу не було, так як Будинок культури на 400 місць був повністю зруйнований під час війни.

Спочатку сільський клуб знаходився в одному з приміщень школи, а згодом перебрався на другий поверх приміщення нинішньої сільської Ради. Там же, на другому поверсі, була і сільська бібліотека. У 1949 році її фонд налічував 1213 книг.

 

Поряд з традиційним вирощуванням різних сільськогосподарських культур у Боромлі протягом тривалого часу населення займається культивуванням полуниці. Усе почалося у попередньому XIX ст., коли селянин М. С. Скринька випадково роздобув в одному з монастирів саджанці полуниць. Це був 1867 рік, тобто, з того часу минуло майже півтораста років.

З того часу поступово вирощуванням полуниць стали займатися все більше і більше селян. Причому, цією справою вони займалися без особливих агротехнічних прийомів, які існували в той час. Протягом десятків років боромляни вирощували єдиний сорт, який у свій час дістав М. С. Скринька. Назва цього сорту невідома. Йшли роки. І ось в 1903 році боромлянський селянин Лозовий знову ж випадково дістає відомий сорт Шарплес, який у нього запозичують чотири-п’ять сімей.

На початку XX ст. сотні жителів займаються цією справою. Полуниці продають у Боромлі, Сумах, Охтирці, Лебедині. За підрахунками газети "Утро" в 1908 році боромляни садили полуниці на площі, більше п'ятдесятьох десятин і збирали з них до 15000 пудів полуниць

 

Історія заснування фестивалю " Боромля"

Фестиваль «Боромля» започаткований у 1990 році Всеукраїнською творчою спілкою «Асоціація діячів естрадного мистецтва України», Міністерством аграрної політики України, Тростянецькою районною державною адміністрацією, Національною телекомпанією України, Національною радіокомпанією України. Фестиваль проводиться за підтримки Сумської обласної державної адміністрації та Сумської обласної ради.

Ідея створення фестивалю, а головне його реалізація, належить нашому земляку Івану Васильовичу Коломійцю. Саме за його сприяння в 1990 році пройшли декілька концертів в сільському Будинку культури за участю відомих на той час естрадних співаків танцювальних колективів та поетів. Наступного ж року (25 травня 1991 року) сталася неймовірна на той час подія – пройшов перший Всеукраїнський сільський фестиваль. Фестиваль «Боромля» відбувся на центральному стадіоні села, від того часу, він там і проводився за виключенням останніх років.

На фестиваль зібралися декілька тисяч людей – не тільки боромлян, а й людей з сусідніх сіл та міст. Фестиваль зібрав близько 250-ти митців, серед яких співаки, музиканти, танцюристи, поети та композитори.

Так серед співаків можна відмітити народного артиста СРСР Анатолія Солов’яненка, народних артистів УРСР Миколу Гнатюка, Валентина Пивоварова, заслужених артистів УРСР Аллу Кудлай, Віталія Білоножко, Віктора Шпортько, лауреата фестивалю «Червона рута» Миколу Свидюка та багатьох інших виконавців та ансамблів. Серед поетів слід відзначити: Миколу Федоровича Сингаївського, нашого земляка Леоніда Сергійовича Татаренка. Виступили майстри гумору: заслужений артист УРСР Олександр Івченко, народний артист України Анатолій Литвинов.

Концертна програма тривала майже чотири години і закінчилася святковим салютом.

Так пройшов перший Всеукраїнський фестиваль «Боромля»… З того часу він проводиться кожного року. Слід відмітити, що починаючи з 1995 року в рамках фестивалю став Всеукраїнський конкурс на краще виконання пісні про українське село. Також невід’ємною його складовою стала пісня «Боромля». Останні роки Фестиваль проходить не в с. Боромля, а в районному центрі – с.м.т. Тростянець. Матимемо надію, що пісня про Боромлю знову залунає на боромлянській землі і ХХ ювілейний Фестиваль "Боромля-2010" привітає боромлян та гостей села саме в с. Боромля.

 

Шановні користувачі!

         Наша бібліотека – одна із тих публічних закладів, які пропонують громаді цілу низку корисних послуг і приваблюють численних жителів району. Щоб допомогти вам, програма «Бібліоміст» підготувала коротке відео, яке показує основні види нових послуг у відповідь на потреби і питання, актуальні саме для місцевих громад.  «Інтернет для фермерів», «Новинки для родини», «Е-урядування», «Спілкування без кордонів», «Комп’ютерні курси», «Дозвілля та розвиток» - усе це і більше у нашій сучасній бібліотеці.

Презентація послуг

Завдяки програмі «Бібліоміст» в Боромлянську сільську бібліотеку прийшли нові бібліотечні послуги з використанням Інтернету. Так 13 червня в приміщенні бібліотеки пройшла презентація цих послуг. На  якій були присутні  зав. відділом  культури і туризму РДА  Перетятько В.І.,директорка КЗ «Тростянецької РЦБС» Єфремова Л.М., голова Боромлянської сільської ради Романіка В.М.,   регіональний представник програми «Бібліоміст» у Сумській області  Пікулицька О.В. та користувачі сільської бібліотеки.

Відкрила презентацію директорка  КЗ «Тростянецька РЦБС» Єфремова Людмила Михайлівна яка розповіла про програму «Бібліоміст» про нові послуги  з використанням Інтернету, які надає  сучасна бібліотека. Потім  було надано слово  зав. відділом культури і туризму РДА Перетятьку В.І.,який  відмітив, що нарешті  і до сільських бібліотек прийшли послуги з використанням Інтернету, які так потрібні жителям села. С ільський голова подякував програму «Бібліоміст» за надання 2-х комп’ютерів  для сільської бібліотеки, які підключені  до всесвітньої мережі Інтернету.

Завідуюча сільською бібліотекою  Бондар Л.О. розповіла присутнім  про те, що в бібліотеці  створилося два об’єднання користувачів  Інтернету. Перше  об’єднання  займається  вивченням історичного минулого села Боромлі, а друге об’єднання займається пропагандою вирощування полуниці . Першим ,хто показав своє уміння користуватися  Інтернетом, був користувач бібліотеки Ворона І.І. Він цікаво розповів усім присутнім  про те, як правильно знаходити потрібну інформацію в Інтернеті. Зокрема , це була реклама сайту про ліки в народному побуті та реклама « Товари поштою».

      Перше об”єднання представила користувач бібліотеки Солоха Г.І. , яка розповіла про збір матеріалів про минуле і сучасне свого рідного села. Ініціатором створення сторінки в Інтернеті «Моє село, моя історія жива» є також користувач бібліотеки Вовк Сергій. Він постійно працює над поповненням сторінки в Інтернеті. А скільки він відвідав жителів села  в пошуках  фотографій, історичних довідок і інших матеріалів і їх уже більше 500 . Поськільки цих матеріалів уже багато , то він відкрив на своїй сторінці «В Контакті» кілька альбомів . Це  «Довоєнний період села», «Боромляни і війна», «Сільське господарство», «Освіта в селі», «ПМК-145», «Автоколона», «Лозомеблева фабрика», «Сільське споживче товариство», «Центр села», «Релігія в селі», «Спорт».

Галина Іллівна  захоплююче розповіла про деякі альбоми , зокрема про фотографії  собору Різдва Богородиці ,який знаходився в центрі села та Миколаївської церкви /до війни/ , яка знаходилася навпроти нинішніх  4-х поверхових будинків, які знайшли нещодавно. З великою цікавістю всі присутні розглядали фотографії центру села до війни та  в  50-ті роки. Глядачі знаходили на цих фото себе, своїх батьків, знайомих. 

Багато відгуків  від вдячних боромлян, які живуть далеко за межами  села, району, області і навіть України. Пишуть схвильовані листи вдячності  за збереження і демонстрацію фотографій про рідне село їхнього дитинства і юності на сторінку « В Контакті» ,«Однокласники» та  по « Skype». Всі присутні були вражені тим що під час презентації по  «Skype» вийшов на відеозв’язок наш земляк з м. Харкова , полковник у відставці Цехмістров В.В., який з душевним щемом говорив про рідне село,про людей села,про школу в якій навчався і був дуже вдячний  Галині Іллівні ,  Сергію Олександровичу і бібліотекарям  Людмилі Олександрівні та Антоніні Миколаївні за створену сторінку в Інтернеті.

Наступною сторінкою презентації  було вирощування полуниці в селі Боромлі. Зав. бібліотекою Бондар Л.О. надала слово  користувачу бібліотеки  Солосі Г.І., яка  розповіла про те , що на сайті Боромлянської сільської ради розповідається як і коли,  з» явилася полуниця в селі Боромлі. Давним–давно у 19-ст. селянин Скринька М.С. з одного з монастирів привіз саджанці  полуниці невідомого сорту . А в 1903 році селянин Лозовий завіз саджанці  сорту Шанплес. І з тих часів майже кожен двір у селі став вирощувати полуницю. У 1908 р. у селі була проведена виставка . У ній брали участь 80 боромлян. Експертна комісія  підвела підсумки конкурсної виставки. Всього було нагороджено 36 чоловік. Малу срібну медаль було вручено боромлянину Федору Скринці , сину Михайла Скриньки ,який перший завіз полуницю в село. Боромлянською полуницею ласували навіть при королівському дворі  Англії.    

Далі було надано слово користувачу бібліотеки Чінніковій Надії Олексіївні, яка довгий час займається вирощуванням полуниці . Цю справу вона успадкувала від батьків. Технологію вирощування полуниці вона черпає із Інтернету. В неї є друзі по спілкуванню в мережі, з якими вона обмінюється досвідом і саджанцями. 

Надія Олексіївна продемонструвала на фото сучасний процес вирощування полуниці на своїй земельній ділянці. Таких технологій вирощування в селі не було тому присутні задавали їй багато різноманітних запитань. На площі 50 арів вона вирощує декілька сортів полуниці . Робота важка, потребує багато зусиль,фізичної праці , тому вона через Інтернет придбала  сільськогосподарський  інвентар для обробітку землі. А з нових технологій вона застосовує крапельний полив та вирощування полуниці під агроволокном. Надія Олексіївна дуже задоволена інформацією яку знаходить  в Інтернеті. Всі присутні подякували її за дуже корисну інформацію і побажали придбати саджанці. На кінець презентації  вона всіх частувала полуницями десяти сортів. Полуниця була смачна і всі залишились задоволені.

Підсумки презентації підвела  регіональний представник програми «Бібліоміст» у Сумській області  Пікулицька О.В. 

День захисту дітей

1 червня 2012р. в читальному залі  Боромлянської сільської бібліотеки пройшло свято « Хай щастю дитини не буде кінця», яке було приурочене  Міждународному Дню захисту дітей. Бібліотекарі Бондар Л.О . та Почтарьова А. М. провели з дітьми інтелектуальні ігри на різноманітні теми. Діти з задоволенням прослухали огляд казок , які  їм запропонували  бібліотекарі , а також були дуже активними  у розгадуванні  загадок.  Було ознайомлено  дітей з виставкою дитячих робіт  та малюнків  « Ми  діти твої   Україно».  Весело та цікаво пройшло  свято. Головною  нагородою для бібліотекарів були усмішки  дітей  їх  радість та  задоволення.

День матері

Святкування Дня Матері в Боромлянській бібліотеці-філії уже давно стало традиційним. «Сьогодні ми святкуемо День Матері»- саме такими словами розпочала літературно-музичний вечір «Найсвятіше в світі слово – Мати» користувач сільської бібліотеки Галина Іллівна Солоха .Бібліотекарі розповіли про історію виникнення свята,яке прийшло до нас із далеких країн. Спільно з учнями 6-7 класів  Боромлярської школи та учителем української мови та літератури Суковою Н.О. бібліотекарі зробили День Матері по-справжньому незабутнім. Цого разу на вечірі лунали власні вірші про маму написані жителями села, членами клубу «Дивослово» який існує в бібліотеці. Про подвиг матерів в період війни розповіла учитель – пенсіонер Задесенець В.І.. Учні читали вірші,виконували пісні про маму,дякували матусям за їх терпіння,за добро і любов,за мудрість.Свято сподобалося всім присутнім матерям.

      Запрошені жінки висловили подяку бібліотекарям за організацію свята.

Урок мужності

Урок мужності «Вогонь незгасний мужності   і  слави»  пройшов  7 травня в  Боромлянській сільській бібліотеці. Цей захід  був підготовлений  працівниками бібліотеки  Бондар Л. О.  та  Почтарьовою А.М. для учнів  5-го  класу Боромлянської  школи. У всі  часи, на  всі покоління  запам’ятається людям війна. Війна завжди прокляття, завжди біль людський. Діти прслухали розповідь ветерана війни Ніколенка А. Ф. про плани гітлера щодо блискавичного захоплення СРСР та про розгром фашиської Німеччини. Для учасників заходу була підготовлена  учнями 7-го класу літературно – музична композиція «Памяті полеглих будьте достойні», де лунали вірші та пісні военних років. Схвильовані  ветеран і гості із задоволенням прослухали     виступ   учнів.

Чорнобильський сполох

Чорнобиль – це вже історія України, тому молодь треба навчати вболівати за минуле своєї держави, сприймати її такою, яка вона є, до того ж формувати загально розвинену людину, що буде протистояти злу, насильству,несправедливості та руйнуванню навколишнього світу.

В Боромлянській сільській бібліотеці було проведено годину скорботи «Чорний – біль України». Бібліотекарі   Бондар Л.О. та Почтарьова А.М.  розповіли учням 7-х класів про найбільшу в історії атомної енергетики катастрофу – аварію на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції у квітні 1986 р.

26 квітня - в пам яті українського народу  це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам яті – неможливо.

День поезії

21 березня у Всесвітній день поезії  любителі і шанувальники поетичного слова  зібралися у читальному залі бібліотеки. В теплій, дружній обстановці присутні ділилися своїми думками про поезію, читали авторські вірші та вірші знаних поетів. Свої вірші читали учитель української мови і літератури Сукова Н.О.,Касяненко Г.І.-пенціонер, Касяненко О.С. – пенсіонер.

У славі живій Кобзаря

Мета заходу: поглиблення знань про літературну  спадщину Т.Г.Шевченка.

В  Боромлянській  сільській бібліотеці    був проведений  літературний вечір  до дня  народження Т.Г.Шевченка «У славі живій Кобзаря»  на якому були присутні учні 6-7 –х  класів. Діти читали уривки з «Кобзаря», адже  Шевченків  Кобзар –це біблія народу, це велика                         книга мудрості, книга любові до  України. Також бібліотекарі провели вікторину «Чи знаємо ми Шевченка».

 

День рідної мови

21 лютого в бібліотеці було проведено урок рідної мови «Дзвенить струмочком рідна мова».

      З метою залучення дітей до вивчення рідної мови, виховання почуття любові, шанобливого ставлення до усіх мов,почуття патріотизму громадян Української держави, бажання вивчати рідну мову  проведено захід до Міждународного дня рідної мови. Учні 7-х класів читали вірші та уривки творів українських письменників. Перед присутніми виступили місцеві поети Сукова Н.О. та Касяненко Г.І.