четверг, 1 ноября 2012 г.

Історія села Боромля

Філарет Д. Г. Гумилевський відносить заснування Боромлі до 1658 року і називає її першими поселенцями черкас на чолі з отаманом Корнієм Васильєвим та з 425 його товаришами. Містечко розташовувалося на Білгородській укріпленій лінії, між Вільним і Олешнею. Вона мала назву міста «не лише за укріпленням», а й «за значну кількість жителів». Спочатку воно отримало назву Боровня, або Боровля, а пізніше — Боромля. Назва походить від назви річки, яка зустрічається в документах XVI ст. Назва річки складалася з двох слів «бор» і «мла» звідси і утворена назва — Боромля. Річку називали так, бо вздовж її русла простягалися густі ліси (бори) і в долині річки постійно стояла мла, або сутінки. Є і інше пояснення походження назви, суть якого зводиться до того, що поселенцям постійно доводилося боронити свої землі від нападу різних ворогів, тому першу назву містечка Боровня саме так і можна пояснити.
Навесні група переселенців оселившись в цих краях, неймовірними зусиллями провели величезну роботу по освоєнню земель, які протягом віків не оброблялися і по суті були цілиною. Будуються будинки, навколо яких зводяться дубова стіна з загостреними догори колодами, викопується рів, а головне зводиться фортифікаційне укріплення. Це вимагало також величезних матеріальних ресурсів. В 1659 році поселенці подали в Москву чолобитну, в якій писали, що місто побудували своїми силами, не одержуючи від царського уряду ніякої платні і що становище їх надзвичайно тяжке. Царський уряд задовольнив прохання поселенців і виділив їм 1706 рублів. На той час — це була дуже велика сума грошей.
    
Населення Боромлі швидко зростало. У 1665 р. тут налічувалося 862 жителі. Через декілька років з часу заснування містечко стало центром розміщення двох сотень, що входили в Охтирський полк. По дві козачі сотні було лише у полковому місті Охтирці і в містечках Боромлі і Котельні.
Населення займалося переважно землеробством та тваринництвом, але основним обов'язком вважалося несення служби государевої по захисту південних кордонів Російської імперії від нападів кримських татар.
За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Боромлянської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 6004 особи (2986 чоловічої статі та 3018 — жіночої), налічувалось 1181 дворове господарство, існували 4 православні церкви, станова квартира, поштова станція, 3 винокурних та селітряний заводи, відбувалось 4 щорічних ярмарки та базари
 
 
Після вигнання фашистів з території села в ньому поступово відновлювалося життя. Почали працювати колгоспи і організації. Час був дуже важкий. Але не тільки працею жили люди. Поступово відновлювалося культурне життя. Перш за все, постало питання: де розташувати сільський клуб? Справа в тому, що в селі відновили роботу невеличкі клуби майже в кожному колгоспі. Вони розміщувалися в звичайних селянських хатах і могли зібрати до 100 чоловік кожний. Загальносільського клубу не було, так як Будинок культури на 400 місць був повністю зруйнований під час війни.
Спочатку сільський клуб знаходився в одному з приміщень школи, а згодом перебрався на другий поверх приміщення нинішньої сільської Ради. Там же, на другому поверсі, була і сільська бібліотека. У 1949 році її фонд налічував 1213 книг.
 

Поряд з традиційним вирощуванням різних сільськогосподарських культур у Боромлі протягом тривалого часу населення займається культивуванням полуниці. Усе почалося у попередньому XIX ст., коли селянин М. С. Скринька випадково роздобув в одному з монастирів саджанці полуниць. Це був 1867 рік, тобто, з того часу минуло майже півтораста років.
З того часу поступово вирощуванням полуниць стали займатися все більше і більше селян. Причому, цією справою вони займалися без особливих агротехнічних прийомів, які існували в той час. Протягом десятків років боромляни вирощували єдиний сорт, який у свій час дістав М. С. Скринька. Назва цього сорту невідома. Йшли роки. І ось в 1903 році боромлянський селянин Лозовий знову ж випадково дістає відомий сорт Шарплес, який у нього запозичують чотири-п’ять сімей.
На початку XX ст. сотні жителів займаються цією справою. Полуниці продають у Боромлі, Сумах, Охтирці, Лебедині. За підрахунками газети "Утро" в 1908 році боромляни садили полуниці на площі, більше п'ятдесятьох десятин і збирали з них до 15000 пудів полуниць
 
Історія заснування фестивалю " Боромля"

Фестиваль «Боромля» започаткований у 1990 році Всеукраїнською творчою спілкою «Асоціація діячів естрадного мистецтва України», Міністерством аграрної політики України, Тростянецькою районною державною адміністрацією, Національною телекомпанією України, Національною радіокомпанією України. Фестиваль проводиться за підтримки Сумської обласної державної адміністрації та Сумської обласної ради.
Ідея створення фестивалю, а головне його реалізація, належить нашому земляку Івану Васильовичу Коломійцю. Саме за його сприяння в 1990 році пройшли декілька концертів в сільському Будинку культури за участю відомих на той час естрадних співаків танцювальних колективів та поетів. Наступного ж року (25 травня 1991 року) сталася неймовірна на той час подія – пройшов перший Всеукраїнський сільський фестиваль. Фестиваль «Боромля» відбувся на центральному стадіоні села, від того часу, він там і проводився за виключенням останніх років.

На фестиваль зібралися декілька тисяч людей – не тільки боромлян, а й людей з сусідніх сіл та міст. Фестиваль зібрав близько 250-ти митців, серед яких співаки, музиканти, танцюристи, поети та композитори.

Так серед співаків можна відмітити народного артиста СРСР Анатолія Солов’яненка, народних артистів УРСР Миколу Гнатюка, Валентина Пивоварова, заслужених артистів УРСР Аллу Кудлай, Віталія Білоножко, Віктора Шпортько, лауреата фестивалю «Червона рута» Миколу Свидюка та багатьох інших виконавців та ансамблів. Серед поетів слід відзначити: Миколу Федоровича Сингаївського, нашого земляка Леоніда Сергійовича Татаренка. Виступили майстри гумору: заслужений артист УРСР Олександр Івченко, народний артист України Анатолій Литвинов.

Концертна програма тривала майже чотири години і закінчилася святковим салютом.

Так пройшов перший Всеукраїнський фестиваль «Боромля»… З того часу він проводиться кожного року. Слід відмітити, що починаючи з 1995 року в рамках фестивалю став Всеукраїнський конкурс на краще виконання пісні про українське село. Також невід’ємною його складовою стала пісня «Боромля». Останні роки Фестиваль проходить не в с. Боромля, а в районному центрі – с.м.т. Тростянець. Матимемо надію, що пісня про Боромлю знову залунає на боромлянській землі і ХХ ювілейний Фестиваль "Боромля-2010" привітає боромлян та гостей села саме в с. Боромля.

 

Комментариев нет:

Отправить комментарий